-
1 професіонал
ч; ж - професіоналкаprofessional; pro -
2 професіонал
-
3 професіоналізація
Українсько-англійський юридичний словник > професіоналізація
-
4 професіоналізація поліції
Українсько-англійський юридичний словник > професіоналізація поліції
-
5 професіоналізм
-
6 професіоналізувати
-
7 професіонал
-апрофессиона́л -
8 професіоналізація
-їпрофессионализа́ция -
9 професіоналізм
-у1) профессионали́зм2) лингв. профессионали́зм -
10 професіоналізувати
профессионализи́ровать -
11 професіоналізуватися
профессионализи́роваться -
12 професіоналіст
-апрофессионали́ст -
13 професіонал
profesjonałч. -
14 професіоналізація
profesjonalizacjaж. -
15 професіоналізм
profesjonalizmч. -
16 професіоналіст
profesjonalistч. -
17 гравець-професіонал
( в азартні ігри) professional gamblerУкраїнсько-англійський юридичний словник > гравець-професіонал
-
18 нелегал-професіонал
( про шпигуна) professional illegalУкраїнсько-англійський юридичний словник > нелегал-професіонал
-
19 шахрай-професіонал
Українсько-англійський юридичний словник > шахрай-професіонал
-
20 боксер-професіонал
чbruiser, prize-fighter
- 1
- 2
См. также в других словарях:
професіоналізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
професіоналізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
професіоналізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
професіоналізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
професіоналіст — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
професіоналізація — ї, ж. Оволодіння якою небудь професією як своїм постійним заняттям; перехід у ряди професіоналів … Український тлумачний словник
професіоналізувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Здійснювати професіоналізацію. 2) Перетворювати якусь роботу, діяльність на професію … Український тлумачний словник
професіоналіст — а, ч., заст. 1) Професіонал. 2) Профспілковий працівник … Український тлумачний словник
професіонал — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
професіоналізм — у, ч. 1) Оволодіння основами та глибинами якої небудь професії. 2) лінгв. Слово або зворот, властиві мовленню людей певної професії … Український тлумачний словник
професіонал — а, ч. Той, хто зробив яке небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією. || чого. Добрий фахівець, знавець своєї справи … Український тлумачний словник